Email
Пароль
?
Войти Регистрация


Система управління охороною праці у вугільній промисловості України. Типове положення

Название (рус.) Система управління охороною праці у вугільній промисловості України. Типове положення
Кем принят Не определен
Тип документа Інші
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




 






Міністерство палива та енергетики України

Державний департамент вугільної промисловості

Державний Макіївський науково-дослідний інститут по безпеці робіт в гірничій промисловості

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ВУГІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

(Типове положення)

Розроблено: Управлінням із надзвичайних ситуацій та охорони праці Міністерства палива та енергетики України; Державним Макіївським науково-дослідним інститутом по безпеці робіт у гірничій промисловості (МакНДІ) Погоджено: Департаментом Держнаглядохоронпраці Міністерства праці та соціальної політики України, Д.А. Гєра-симчук, 20.06.2000; Президією Центрального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України, В.І. Турманов, 21.06.2000

Затверджено:    Міністерством палива та енергетики України,   В.В.  Кривицький,  22.06.2000 Строк  впровадження: 2000 р.

Замість: 3 введенням у дію цієї Системи вважати таким, що не застосовується на території України, Положення про систему управління охороною праці на підприємствах і в організаціях Міністерства вугільної промисловості України (типове), затверджене Мінвуглепромом України 30.12.95 Виконавці: М.Є. Подгорний, А.Г. Заболотній, С.О. Крутенко (Мінпаливенерго України); М.Б. Льовкін, Е.М. Медведєв, Ю.В. Кудинов, Л.Н. Якуба (МакНДІ)

ЗМІСТ

1. Галузь застосування

2. Нормативні посилання

3. Загальні положення

4. Завдання управління охороною праці

5. Функції та структура системи управління охороною праці

6. Функції Міністерства палива та енергетики України з управління охороною праці

7. Функції Держвуглепрому з управління охороною праці

8. Функції виробничих об'єднань, холдингових компаній, концернів, комбінатів, трестів з управління охороною праці

9. Функції підприємства з управління охороною праці

10. Функції структурного підрозділу підприємства з управління охороною праці

11. Обов'язки і функції працівників у Системі управління охороною праці

Додаток 1. Методика прогнозування вірогідності аварій і травматизму на вугільних шахтах

Додаток 2. Методика проведення інструктажів працівників з охорони праці

Додаток 3. Положення про стимулювання робіт з охорони праці у вугільній промисловості Міністерства палива та енергетики України

Додаток 4. Перелік робіт з ревізії, налагодження та випробування гірничошахтного обладнання і послуг з охорони праці, які виконуються (надаються) спеціалізованими організаціями

Додаток 5. Норми мінімального відвідування (обстеження) підземних робочих місць (об'єктів) керівниками та спеціалістами шахти

Дата введення 25.06.2000

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Система управління охороною праці у вугільній промисловості Міністерства палива та енергетики України е галузевим нормативно-організаційним документом, що встановлює єдиний порядок функціонування, згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону праці», системи управління охороною праці на підприємствах (в організаціях) незалежно від форм власності.

1.2. Вимоги Системи управління охороною праці (СУОП), викладені в Типовому положенні (далі - Положення), е обов'язковими для керівників (власників) підприємств (організацій), виробничих об'єднань (компаній, концернів, корпорацій, комбінатів, трестів, далі - об'єднань), працівників апарату Державного департаменту вугільної промисловості (далі - Держвуглепром) та Мінпаливенерго України, а також для структурних підрозділів вугільних підприємств, трудових колективів і усіх працівників.

1.3. Відповідно до цього Положення можуть розроблятися положення про систему управління охороною праці суб'єктами гірничих відносин, що здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, обслуговування, ліквідацію або консервацію підприємства з видобування й переробки вугілля.

Це Положення застосовується без змін, доповнень і розробки положення про управління охороною праці на підприємстві (в організації), якщо воно повністю враховує його умови, особливості та специфіку. Керівники і фахівці виробничих об'єднань в питаннях організації робіт з охорони праці діють у межах галузевої системи.

2.  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

2.1. Це Положення має посилання на такі нормативно-правові документи:

• Закон України «Про охорону праці»;

• Гірничий Закон України;

• Кодекс України про надра;

• Кодекс законів про працю України;

• Закон України «Про пожежну безпеку»;

• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;

• Правила безпеки у вугільних шахтах (ПБ);

• Правила технічної експлуатації вугільних та сланцевих шахт (ПТЕ);

 • Єдині правила безпеки при підривних роботах (ЄПБ);

• Керівництва (інструкції) з експлуатації устаткування;

• Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;

• Типове положення про службу охорони праці;

• Типове положення про навчання з питань охорони праці;

• Інструкції з охорони праці, безпечного виконання робіт і поведінки в шахті гірників за професіями;

• Проекти, стандарти, паспорти, схеми та ін.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Система управління охороною праці (далі — Система), відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці», створюється на підприємстві (в організації) з метою забезпечення безпечних і здорових умов праці, запобігання аваріям, нещасним випадкам і професійним захворюванням.

3.2. Система управління охороною праці - це сукупність заходів, дії яких спрямовані на збереження життя й здоров'я працюючих і які пов'язані між собою спільною метою, завданнями й функціями.

3.3. Основне завдання Системи - організація безпечного і нешкідливого виробничого процесу шляхом систематичного виконання нормативно-правових актів, науково-технічних і організаційно-профілактичних

заходів з охорони праці на  кожному підприємстві, у підрозділі і на робочому місці.

3.4. Управління охороною праці будується за принципами комплексного рішення питань безпеки, запобіжних дій у сфері охорони праці та економічної зацікавленості працівників.

Безпека праці невід'ємна від виробництва і забезпечується на усіх його стадіях.

3.5. Нормативно-правовою основою системи управління охороною праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Гірничий Закон України, Кодекс законів про працю України і Кодекс України про надра; Закон України «Про пожежну безпеку»; Закони України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Правила технічної експлуатації вугільних та сланцьових шахт, Правила безпеки у вугільних шахтах, Єдині правила безпеки при підривних роботах, укази Президента України, Постанови Ради і Кабінету Міністрів України, накази Мінпаливенерго, Дер-жвуглепрому і Держнаглядохоронпраці.

3.6. Основним об'єктом управління охороною праці є діяльність підприємства, його структурних підрозділів, посадових осіб і працівників.

3.7. Управління охороною праці здійснюють:

у Мінпаливенерго - перший заступник міністра, відповідальний за охорону праці, начальник Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці та його заступник;

у Держвуглепромі - директор Держвуглепрому, перший заступник директора Держвуглепрому і начальник Управління охорони праці (відділу аналізу травматизму (далі - АТ));

на підприємствах та у виробничих об'єднаннях - перші керівники та їх заступники з охорони праці;

у підрозділах підприємств (організацій) - перші керівники дільниць, цехів, служб, відділів та їх заступники;

у змінах - начальники змін, диспетчери, гірничі майстри (майстри), виконроби, змінні інженери;

у бригадах - бригадири, ланкові, старші працівники;

на робочих місцях - бригадири, ланкові, старші працівники за умови двох і більше працівників, працівники-виконавці.

3.8. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці здійснюють:

у Мінпаливенерго - Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці;

у Держвуглепромі - Управління охорони праці (відділ АТ);

на підприємствах (в організаціях) та в об'єднаннях -служби (відділи) охорони праці.

4. ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

4.1. Система включає рішення таких завдань:

• створення системи протиаварійного захисту підприємств, дільниць, технологічних процесів (ліній) і робочих місць;

• забезпечення безпечної експлуатації гірничих виробок,  будівель,  споруд, територій,  виробничого об-    ладнання, засобів захисту і контролю параметрів

    безпеки;

• забезпечення безаварійності технологічних процесів, безпеки проведення гірничих виробок, будівництва     будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

 • забезпечення працівників засобами індивідуального

 •    захисту;

• організація професійного відбору, медичних оглядів працівників;

забезпечення якісного навчання і професійної підготовки кадрів;

• створення оптимальних режимів праці, відпочинку і харчування протягом робочого часу;  • організація санітарно-побутового і медичного обслуговування працівників;

• пропаганда безпечних методів роботи і передового г     досвіду з охорони праці;

• організація контролю безпеки ведення робіт;

• ефективне матеріальне стимулювання робіт з охорони праці.

4.2. Протиаварійний захист підприємства, дільниць, технологічних процесів (ліній) і робочих місць розроблюється за спеціальним розділом кожного проекту і пас-

порта на підставі ст. 19 Гірничого Закону України. В них, базуючись на фактичних і прогнозних даних про небезпечні чинники, передбачаються заходи щодо попередження аварій і травматизму, встановлюються протиа-варійні системи, блокування, реле та інші засоби колективного захисту.

4.3. Безпечна експлуатація гірничих виробок, будівель (споруд, територій) і виробничого обладнання досягається щозмінним (щодобовим) профілактичним їх оглядом, контролем та планово-попереджувальним ремонтом відповідно до Правил безпеки, проектів, паспортів, заводських інструкцій і настанов.

Безпека виробничих процесів досягається приведенням устаткування, технології і робочих місць у відповідність до вимог ПТЕ і Правил безпеки; постійним контролем безпечних (небезпечних) параметрів і своєчасним припиненням робіт у передаварійних і небезпечних ситуаціях.

4.4. Забезпечення безпеки будівництва, монтажу споруд і конструкцій досягається дотриманням будівельних норм і правил, проектів і паспортів під час будівництва, реконструкції та ремонту.

4.5. Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці забезпечується встановленням причин виникнення шкідливих чинників, застосуванням ефективних засобів їх нейтралізації або захисту, механізацією та автоматизацією усіх, особливо - шкідливих і монотонних виробничих процесів.

Санітарно-побутове обслуговування передбачає забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, обладнанням і засобами відповідно до санітарних норм.

4.6. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і контролю небезпечних і шкідливих чинників здійснюється відповідно до чинних норм і Правил безпеки, встановленого порядку їх безкоштовної видачі, зберігання і використання.

4.7. Професійний відбір під час влаштування на роботу і під час трудової діяльності передбачається відповідно до законодавства України і положень Міністерства охорони здоров'я України про психофізіологічну придатність працівників для підземних робіт.

4.8. Створення оптимальних режимів праці, відпочинку і харчування протягом робочого часу здійснюється відповідно до специфіки праці, насамперед, для працівників з важкими і шкідливими умовами праці.

4.9. Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників передбачає за Законом України «Про охорону праці» первісні, періодичні і позачергові медичні огляди, післязмінну, за Гірничим Законом, реабілітацію і періодичну (не менше одного разу на два роки) медичну диспансеризацію гірників, а також ефективне лікування їх у разі травматизму і захворювань у порядку, встановленому Мінпаливенерго разом з Міністерством охорони здоров'я України.

4.10. Пропаганда безпечних методів роботи, навчання та ознайомлення з інформацією з охорони праці проводиться з використанням усіх доступних форм, включаючи:

• ознайомлення працівників із ПЛА, паспортами, про- ектами, схемами, інструкціями;

• розміщення в необхідних місцях знаків, покажчиків,    піктограм, лозунгів, плакатів з урахуванням їхньої ак-   туальності, наочності та психологічної дії;  випуск інформаційних листків, об'яв, публікацію статей у пресі, виступи по радіо і на телебаченні;

• Інструктаж з безпечних методів роботи;  

• переатестацію та перекваліфікацію за професіями;

• проведення Днів безпеки, щозмінних зборів, нарад    та ін.;

• оформлення  інформаційних дощок,  стендів,  кутків,  кабінетів, виставок з охорони праці;  демонстрацію кіно та відеофільмів, читання лекцій, проведення бесід, нарад і семінарів (оглядів);

• вивчення і впровадження галузевого,  вітчизняного та закордонного передового досвіду з охорони праці.

4.11. Систематичний контроль за безпекою робіт і охороною праці організує служба охорони праці підприємства (організації) і включає усіх працівників від керівника підприємства (організації) до працівника.

4.12. Ефективне матеріальне стимулювання охорони праці здійснюється на підставі галузевого Положення про матеріальне стимулювання охорони праці і включає додаткову заробітну плату, нараховану з урахуван-

ням коефіцієнта трудової участі і надбавок, преміювання та інші види матеріального стимулювання.

5. ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

5.1. Управління охороною праці забезпечується виконанням таких функцій:

• аналіз стану умов, охорони праці, травматизму і захворюваності;

• прогнозування небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВФ), імовірності аварій та травматизму;

• планування заходів щодо поліпшення охорони праці;

• організація і координація робіт з охорони праці;

• контроль стану охорони праці і безпеки робіт;

• стимулювання охорони праці.

5.2. Плановий аналіз стану умов і охорони праці, травматизму і профзахворюваності на всіх рівнях управління проводиться на початку кожного року за звітними даними минулого року. Експрес-аналіз стану охорони праці здійснюється щомісяця і щокварталу. Строки позачергового аналізу стану охорони праці визначаються керівником підприємства, вищої організації або органами Держнаглядохоронпраці.

5.3. Під час аналізу використовуються матеріали за формами державної та галузевої статистичної звітності; розслідування нещасних випадків, аварій і профзахворюваності; дані перевірок стану охорони праці, гірничо-геологічних умов і т. ін.

5.4. За результатами аналізу оцінюється стан охорони праці на підприємстві (в організації, об'єднанні) і його підрозділах. Визначаються результати роботи у питаннях охорони праці керівників, фахівців та працівників.

5.5. Прогнозування умов праці здійснюється геоло-го-маркшейдерською, інженерно-технічною, енергомеха-нічною, медично-санітарною, охорони праці та іншими службами підприємства (організації) за прогнозними і розрахунковими даними прояву (імовірності) небезпечних та шкідливих чинників виробничого середовища.

5.6. Прогнозування імовірності аварій та нещасних випадків здійснюється на ПЕОМ за допомогою методичних розрахунків і математичних моделей, які описують залежність показників аварійності і травматизму від наявності і комбінації небезпечних та шкідливих чинників, кількості порушень техніки безпеки (додаток 1).

5.7. На основі аналізу і прогнозування стану охорони праці здійснюється планування заходів щодо поліпшення охорони праці у перспективі і приймаються оперативні керівні рішення.

5.8. Перспективне планування передбачає комплекс заходів, спрямованих на:

• послідовність і повноту дій щодо реалізації нормативно-правових актів з охорони праці;

• підвищення технічного, організаційного і санітарно-гігієнічного рівня охорони праці;

• проведення науково-дослідних робіт для створення безпечних і здорових умов праці.

5.9. Планування питань охорони праці відображається у:

• плані економічного і соціального розвитку підприємства;     

• програмі розвитку гірничих робіт;

• плані поліпшення умов і охорони праці на підприємстві;

• проектах і паспортах ведення робіт;  

• документах договірного регулювання трудових відносин (контракт, трудовий договір, колдоговір, галузева тарифна угода та ін.);

• інших видах документів, що визначаються потребами підприємства (акти форми Н-1; акти спеціального розслідування нещасних випадків, аварій і профзахворювань; плани ліквідації аварій; заходи за результатами депресійних та газових зйомок, щодо попередження травматизму, аварійності, профзахворювань та ін.).

Пріоритетними напрямками заходів, що плануються для вугільних шахт, є:

     • запобігання загазуванню і запиленню гірничих ви-

      робок, газодинамічним і гірничодинамічним явищам,

самозапалюванню вугілля, пожежо- і вибухонебезпеці електрообладнання,  аваріям на транспорті і шахтному підйомі;

• забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

 • навчання лрацівників з питань охорони праці;

• забезпечення повноти і послідовності виконання вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці;

• матеріальне стимулювання охорони праці.

5.10. Оперативне планування керівних рішень з поліпшення охорони праці, усунення недоліків виробництва і порушень техніки безпеки включає негайні та планові зупинки машин, механізмів і виробничих процесів для ремонтних і профілактичних (нормалізуючих безпеку) робіт. Воно відображується у місячних планах (графіках), протягом доби і зміни - у межах нарядної системи.

5.11. Організація робіт з охорони праці включає:  

• підготовку оперативних завдань, нарядів і документів;

• організацію безаварійного (без травм) технологічного процесу;

• розподіл функцій, прав, обов'язків і відповідальності осіб у посадових, професійних і експлуатаційних інструкціях, розпорядженнях (наказах) і завданнях (нарядах);

• прийняття посадовими особами рішень щодо дотримання норм і правил безпеки праці;

• порядок здійснення планових і оперативних заходів з охорони праці;

• координацію робіт структурних підрозділів і працівників.

5.12. Основою організації робіт з виробництва і управління охороною праці на підприємстві, дільниці (службі) і робочому місці є нарядна система, що функціонує в галузі відповідно до типового Положення про нарядну систему на вугільних шахтах.

Конкретні види робіт, технологічні прийоми та операції здійснюються згідно з нарядами, які видаються ви* конавцям, технічними паспортами, схемами, інструкціями і керівництвами з обслуговування машин і механізмів, а також із затвердженими заходами, що відбивають безпеку спеціальних робіт відповідно до Правил безпеки.

5.13. Оперативне керівництво виробництвом і роботами з охорони праці на робочих місцях здійснюють бригадири (ланкові, старші працівники), гірничі майстри (майстри, виконроби), механіки, змінні інженери, начальники змін, гірничі диспетчери.

5.14. Загальне керівництво і координацію робіт з

управління охороною праці здійснює перший керівник дільниці (служби), підприємства, об'єднання, Держвуг-лепрому, перший заступник міністра палива та енергетики.

5.15. Керівник (власник, роботодавець) шахти з питань охорони праці керується ст. 17 Закону України «Про охорону праці», ст. 38 Гірничого Закону України, Правилами безпеки у вугільних шахтах, умовами контракту і цим Положенням.

5.16. Посадові особи і спеціалісти в роботі з охорони праці керуються нормативно-правовими актами, посадовими інструкціями і цим Положенням. Посадові інструкції повинні вміщувати вимоги системи управління охороною праці і ретельно виконуватися.  5.17. Гірники на виробництві керуються:

• отриманим змінним завданням (нарядом);

• професійними інструкціями з охорони праці, безпеч    ного виконання робіт і поведінки у шахті (на робочому місці);

технічними паспортами (проектами);

• інструкціями (керівництвами) з експлуатації машин,  механізмів, приладів і апаратів захисту і контролю;

затвердженими заходами у разі виконання спеціальних робіт (розгазування, розбирання завалів і т.ін.).

5.18. Навчання та проведення інструктажів працівникам з охорони праці здійснюється згідно з вимогами типового Положення про навчання з питань охорони праці (затвердженого наказом Держнаглядохоронп-раці 17.02.99 № 27) та Інструкцій з навчання працівників шахт до Правил безпеки у вугільних шахтах (додаток 2).

5.19. Контроль за станом охорони праці спрямовано на запобігання аваріям, нещасним випадкам і профзахворюванням на стадії проектування, будівництва (реконструкції, технічного переозброєння), експлуатації і ліквідації (консервації) підприємства та його об'єктів через виявлення відступів від стандартів, СНиП, правил і норм охорони праці, порушень техніки безпеки працівниками, службовцями, посадовими особами і керівниками підприємства (його підрозділів).

Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці передбачає:

оперативний контроль;

•періодичний контроль (перевірки). Оперативний контроль включає в себе:

• самоконтроль - працівник оглядає і приводить у безпечний стан робоче місце;

• контроль стану техніки безпеки і охорони праці змінним керівником робіт (начальником зміни, гірничим майстром, бригадиром, ланковим, старшим працівником) із вжиттям заходів щодо усунення небезпеки або підтримання безпеки;

• контроль стану охорони праці уповноваженими трудових колективів, членами комісії з питань охорони праці та ін.;

   • контроль стану охорони праці керівниками і механіками дільниць (цехів, служб);

• контроль стану охорони праці керівниками і працівниками служби охорони праці, дільниці вентиляції і техніки безпеки (ВТБ);

• контроль стану техніки безпеки керівниками, посадовими особами і спеціалістами підприємства.

Періодичний контроль (цільові, комплексні перевірки та ін.) здійснюють органи Державного нагляду, Мінпаливенерго, об'єднання, керівники підприємства, служби охорони праці, дільниць і цехів (служб) згідно з планами, графіками і Правилами безпеки.

5.20. Результати цільових і комплексних перевірок оформлюються приписами або актами із ознайомленням керівника підприємства, дільниці або об'єкта, які перевіряються. Результати перевірки шахтних систем, машин та обладнання оформлюються актами, протоколами або записом у спеціальних книжках (журналах) відповідно до Правил безпеки та іншими нормативними документами.

5.21. Критеріями оцінки якості функціонування системи управління охороною праці є:

• комплексність СУОП;

• правильність розподілу функцій і обов'язків в положеннях про служби (відділи) і посадових інструкціях;

• спроможність оперативного її реагування на пере-даварійні ситуації, порушення ПБ і недоліки;

• органічність ув'язки СУОП з системою управління виробництвом;

• відповідність планових і оперативних заходів з охорони праці основній меті СУОП - запобіганню аварійності, травматизму та профзахворюванням.

5.22.   Критеріями ефективності функціонування СУОП є:

• відсутність смертельного травматизму і великих аварій (катастроф);

• стабільне зниження рівня аварійності, загального

травматизму і профзахворюваності;  

• скорочення кількості робочих місць, які не відповідають нормативно-правовим актам з охорони праці;

• високий рівень механізації і автоматизації виробничих процесів;

• раціональне і цільове використання коштів, які вид-    ілені на охорону праці;

• стабільне скорочення матеріальних втрат через травматизм, профзахворюваність і аварійність;

• зменшення витрат на пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах.

5.23. Стимулювання робіт з охорони праці є пріоритетним напрямком і одним з основних важелів поліпшення техніки безпеки шляхом реальної фінансової зацікавленості працівників, фахівців і керівників у зниженні травматизму, профзахворюваності та аварійності.

Матеріальне стимулювання позитивних результатів роботи з охорони праці полягає у застосуванні коефіцієнта трудової участі (КТУ), нарахуванні надбавок і премій з фонду оплати праці і матеріального заохочення за:

• відсутність смертельних травм, аварій через порушення Правил безпеки для дільниць і служб підприємства протягом місяця;

• відсутність аварій 1-ї та 2-і категорій, смертельного травматизму, зниження рівня загального травматизму і профзахворюваності,

•виконання планів заходів   з охорони праці за квартал і рік для керівників, фахівців      і працівників служб охорони праці підприємства;  

• запобігання аваріям і травмам;

• порятунок людей під час аварій і ліквідацію аварій у початковій стадії;

• відсутність штрафів і зниження розмірів виплат щодо відшкодування збитків за травматизм і профзахворюваність.

Структура системи управління охороною праці у вугільній промисловості Мінпаливенерго України

5.24. Розмір премії зменшується або повністю не сплачується за погіршення стану техніки безпеки, травматизм, аварійність, профзахворюваність, смертельні нещасні випадки, припинення робіт через порушення Правил безпеки або конкретні порушення техніки безпеки.

Правопорушення у сфері гірничих робіт визначені ст. 49 Гірничого Закону України, за які ст. 51 Гірничого Закону передбачає дисциплінарні стягнення, матеріальні санкції і кримінальну відповідальність.

Конкретні види і розміри матеріального заохочення і санкції (відповідальності) визначені в наступних розділах цього Положення і додатку 3.

5.25. Структура системи управління охороною праці у вугільній промисловості Мінпаливенерго України наведена на схемі.

6.  ФУНКЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

6.1. Міністр палива та енергетики України:

• визначає порядок і терміни виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради і уряду України з питань покращення стану охорони праці;

  • визначає функції в питаннях охорони праці першого заступника (заступника) міністра палива та енергетики;

• організовує Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго і визначає його структуру згідно з Положенням про службу охорони праці;  

• призначає начальника Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці, його заступника і працівників управління,  які організують функціонування

Системи у вугільній галузі Мінпаливенерго;  

• затверджує Систему у вугільній промисловості Мінпаливенерго України, Положення про Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго, Положення про службу охорони праці на підприємствах, в організаціях і об'єднаннях вугільної промисловості;

• затверджує галузеві нормативні акти з питань охорони праці;

• періодично (не рідше одного разу на місяць) заслуховує у плановому (у разі аварії - оперативному) порядку керівників Держвуглепрому, Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці. ДХК, об'єднань і підприємств про стан охорони праці, причинах аварій, профзахворюваності і травматизму;

• заслуховує звіти керівників Держвуглепрому, ДХК, об'єднань і підприємств на засіданнях колегії Мінпаливенерго не рідше двох разів на рік про стан охорони праці і оперативно - про аварії з груповими нещасними випадками;

• контролює правильність виділення коштів на охорону праці і затверджує їх обсяги;

• видає накази і розпорядження з охорони праці;

• укладає тарифні угоди із профспілками з охорони

праці. 6.2. Перший заступник міністра Мінпаливенерго:

• організує виконання законів України, указів Президента, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів з питань поліпшення охорони праці;

• здійснює єдиний науково-технічний і організаційний підхід до охорони праці, створення безпечних і здорових умов праці у Держвуглепромі, виробничих об'єднаннях, державних холдингових компаніях, акціонерних товариствах та на підприємствах вугільної промисловості;

• визначає технічну політику і заходи з питань оснащення підприємств засобами безпеки і охорони праці;

• організує роботи з розробки, затвердження і вдосконалення нормативних документів із забезпечення безпечних і здорових умов праці на підприємствах;

• здійснює керівництво і координацію роботи департаментів, виробничих об'єднань, холдингових компаній, акціонерних товариств і підприємств з питань охорони праці;

• організує контроль за станом охорони праці і функціонуванням системи управління охороною праці;

• організує періодичні перевірки діяльності департаменту, виробничих об'єднань та окремих (у першу чергу високоаварійних) підприємств з питань охорони праці і надзвичайних ситуацій;

•погоджує накази Мінпаливенерго щодо організації і  порядку навчання, підвищення кваліфікації і перевірки знань працівників з питань охорони праці, безпечного ведення робіт;

• затверджує (погоджує) галузеві нормативні акти з   охорони праці;

• заслуховує щотижневе у плановому порядку (оперативно - у разі аварій або смертельних випадків) керівників Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго, Держвуглепрому, об'єднань і підприємств про стан охорони праці, причини допущених аварій і нещасних випадків;

  • щорічно проводить аналіз оснащення шахт засобами колективного та індивідуального захисту, впровадження передової техніки, технології та систем обладнання, які підвищують рівень безпеки робіт;

• організує і проводить міжгалузеві й галузеві наради, семінари, конференції і виставки з питань охорони праці;

• визначає розміри коштів, що виділяються на охорону праці з бюджетних і галузевих джерел;

• готує накази міністра і видає розпорядження з питань охорони праці.

6.3. Начальник (заступник начальника) Управління із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго:

• здійснює оперативне керівництво службою ДВГРС і

  координує взаємозв'язок між цією службою (іншими рятувальними службами Мінпаливенерго) і виробничими об'єднаннями, холдинговими компаніями, акціонерними товариствами, шахтобудівельними організаціями;

• разом з директором Держвуглепрому подає міністру на узгодження призначення на посаду чи звільнення заступника директора шахти (генерального директора об'єднання) з охорони праці;

• щорічно у 1 кварталі разом з галузевими інститутами з безпеки робіт здійснює аналіз і щоквартально - експрес-аналіз стану охорони праці, травматизму і профзахворюваності за формами статистичної звітності, по випадках і за результатами перевірок підприємств і об'єднань;

• на основі аналізу травматизму, аварійності і профзахворюваності та пропозицій виробничих об'єднань, холдингових компаній, акціонерних товариств і підприємств за участю МакНДІ та інших інститутів щорічно розроблює і надає на затвердження міністру «Заходи щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам і профзахворюванням», а також періодич-но «Комплексну програму підвищення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища» на перспективу;

• організує і контролює виконання керівництвом департаменту, об'єднань і підприємств «Заходів щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам і профзахворюванням», перспективної «Програму підвищення безпеки та гігієни праці і виробничого середовища»;

• визначає галузеві центри навчання керівних працівників та фахівців вугільної галузі, атестує разом із Держнаглядохоронпраці і Міністерством освіти учбові центри, учбово-курсові комбінати об'єднань і самостійних шахт;

• контролює навчання у разі призначення на посади і підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підприємств, об'єднань і Держвуглепрому;

• організує розробку і виготовлення протиаварійних систем, контрольно-вимірювальноі апаратури, засобів колективного та індивідуального захисту працівників на міжгалузевому і державному рівні;

• подає міністру пропозиції щодо закупівлі засобів охорони праці за кордоном;

• організує вивчення і поширення передового вітчизняного і закордонного досвіду з охорони праці і пропаганду безпечних методів роботи у масштабах галузей Мінпаливенерго;

• бере участь разом з центральними органами профспілок у розробці угод з питань поліпшення охорони праці;

• подає міністру пропозиції щодо фінансування науково-дослідних інститутів, їх робіт з питань охорони праці і попередження аварійних ситуацій з галузевих та бюджетних джерел і спеціальних фондів;

• бере участь у розслідуванні нещасних випадків з тяж-   кими наслідками і аварій 1-і категорії, розробці заходів щодо їх запобігання у подальшому;  • контролює строки виконання заходів з розслідуван-   ня аварій з груповим смертельним травматизмом; •затверджує посадові інструкції працівників Управління із НС та ОП та плани їх роботи з управління охороною праці.

7.  ФУНКЦІЇ ДЕРЖВУГЛЕПРОМУ З УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

7.1.  Директор Держвуглепрому:

• організує виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів з питань охорони праці;

• затверджує посадову інструкцію з функціями і обов'язками з охорони праці у галузі першого заступника (заступника) директора Держвуглепрому;

• створює Управління охорони праці (відділ АТ) і визначає його структуру;

• призначає начальника і працівників Управління охорони праці (відділу АТ);

• затверджує Положення про Улравління охорони праці (відділ АТ);

• затверджує посадові інструкції з внесенням до них питань охорони праці начальникам управлінь і самостійних відділів департаменту;

• проводить єдину науково-технічну політику і методичне керівництво діяльністю підприємств і об'єднань

•    з охорони праці у вугільній галузі;

• взаємодіє з Держнаглядохоронпраці у питаннях охорони праці, розробки і перегляду нормативних документів з охорони праці;

• узгоджує з директором шахти і подає міністру кандидатуру на призначення на посаду чи звільнення з посади заступника директора з охорони праці;

• узгоджує з генеральним директором компанії, об'єднання, концерну, корпорації і подає міністру кандидатуру на призначення на посаду чи звільнення з посади заступника генерального директора з охорони праці;

• бере участь у розслідуванні аварій 1-ї категорії з груповим травматизмом і тривалою зупинкою підприємства;

• заслуховує аналіз обставин і причин групових (смертельних) нещасних випадків і звіти керівників підприємств і об'єднань;

• здійснює щоквартальний, а у необхідних випадках -оперативний контроль за виконанням заходів, запропонованих комісіями з розслідування аварій з груповим смертельним травматизмом, тарифної угоди з галузевими профспілками з охорони праці, а також щорічний контроль заходів з метою зменшення кількості узгоджених з Держнаглядохоронпраці тривало діючих відступів від Правил безпеки;

• затверджує розроблені разом з МакНДІ та іншими інститутами заходи щодо запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням та аваріям у галузі і встановлює порядок контролю їх виконання у встановлений термін;

• проводить селекторні наради і заслуховує звіти на засіданнях колегій не менше двох разів на рік керівників підприємств і об'єднань з питань охорони праці;

• вимагає щомісяця звіти на ПДК (колегії) керівників шахт, які допустили випадки смертельного травматизму протягом звітного місяця,

• розглядає і затверджує обсяги грошових коштів, що виділяються з державного бюджету та інших джерел на системи та засоби протиаварійного захисту, наукові дослідження і розробки у сфері охорони праці.

7.2. Перший заступник (заступник) директора Держвуглепрому:

• організує щоквартально, а також по закінченні року за участю МакНДІ і НДІГС аналіз стану аварійності, виробничого травматизму і профзахворюваності, узгоджує (затверджує) розроблені у галузі заходи щодо запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям на поточний рік і відповідну програму робіт з охорони праці на перспективу;

• планує і організує роботи з удосконалення нормативної бази забезпечення безпечних і здорових умов  праці,  розробки систем протиаварійного і засобів

індивідуального захисту;

• організує розробку і виробництво засобів індивідуального і колективного захисту на підприємствах галузі і подає пропозиції Міністерству палива та енергетики про виготовлення їх на підприємствах України за кордоном;

• встановлює разом з органами Держнаглядохоронпраці порядок прийняття в експлуатацію засобів колективного і індивідуального захисту і автоматичних  пристроїв безпеки;

• визначає порядок експертизи проектів шахт і горизонтів, що будуються, на відповідність їх вимогам    безпеки праці, сертифікації гірничошахтного обладнання, засобів захисту і контролю;

• керує комісією з навчання і атестації керівників і фахівців об'єднань і підприємств, а також працівників структурних підрозділів апарату Держвуглепрому відповідно до нормативно-правових актів;

організує планові та оперативні перевірки підприємств і об'єднань з питань охорони праці і в першу    чергу - високоаварійних шахт;

• забезпечує проведення наукових і проектно-конструкторських розробок з безпеки технологічних процесів, трудових операцій і прийомів роботи;

   • контролює не рідше одного разу на квартал забезпеченість шахт засобами захисту і контролю;

• планує виділення коштів на охорону праці в Держвуглепромі;

• контролює витрати коштів, що виділені на охорону праці, виконання тарифних угод із профспілками з питань охорони праці і заходів за матеріалами розслідування аварій з груповим травматизмом.

  7.3. Начальник Управління охорони праці (відділу АТ) Держвуглепрому:

• здійснює постійний контроль і періодичні (оперативні) перевірки об'єднань і підприємств галузі щодо виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, наказів міністра і директора Держвуглепрому з питань охорони праці, вжитих заходів за результатами розслідування аварій 1-і та 2-ї категорій І групових нещасних випадків, із запобігання травматизму і профзахворюваності;

• здійснює разом з МакНДІ І НДІГС річний аналіз травматизму, профзахворюваності та аварійності за статистичними формами звітності підприємств, матеріалами розслідування причин нещасних випадків і аварій, перевірок стану охорони праці на підприємствах і в об'єднаннях;

• розроблює щороку за участю МакНДІ І НДІГС заходи щодо запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям та контролює їх виконання;

розроблює за участю МакНДІ і НДІГС і за погодженням із Держнаглядохоронпраці подає на затвердження директору Держвуглепрому галузеві нормативні документи з охорони праці;

• здійснює методичне керівництво службами охорони праці об'єднань І підприємств галузі;

• контролює навчання керівних працівників, фахівців і працівників галузі, підвищення кваліфікації І перевірку знань з питань охорони праці.

• щокварталу проводить аналіз оснащеності шахт засобами захисту і контролю,

веде облік травматизму, профзахворюваності, аварій 1-ї та 2-ї категорій;

забезпечує об'єднання І шахти необхідними інформаційними матеріалами з охорони праці, аварій і нещасних випадків;

• сприяє придбанню шахтами І об'єднаннями нормативно-правових документів, систем протиаварійно-го захисту, засобів колективного та індивідуального захисту;

        0,4343[10.385x552]

         38526,112-55-143013   

lgа = ————————— = 2,6514.

        10-385-(55)2 

а = 448,

тоді залежність (9) набирає вигляд

Х(t) = 448 e -0,0168(t-1989).

Прогнозоване значення показника «загальна кількість травмованих» у 1999р. буде дорівнювати

x(1999р.) = 448e -0,0168(1999-1989).;

х(1999р.) = 448e-0,0168 - 10= 372.

Помилка прогнозованих значень показника травматизма

     1

k = —     55=5,5

      10

?(ti-k)2 =(1-5,5)2+(2-5,5)2 +(3-5,5)2 + (4-5,5)2 +  (5-5,5)2+(6-5,5)2+(7-5,5)2+(8-5,5)2+(9-5,5)2+(10-5,5)2=825;

              33,42               10(10-5,5)2

mn =±  ?10-1 ?1+     82,5       =21,0

отже,

xT=372 ± 21,0.

Фактичне значення загального травматизму на шахті склало 356. Оскільки прогнозоване значення показника загального травматизму змінюється від 351 до 393, то можна стверджувати, що травматизм на шахті «Комсомолець Донбасу» в 1999 році залишився на попередньому рівні.

Додаток 2

МЕТОДИКА

проведення інструктажів працівників з охорони праці

1. Методику проведення інструктажів з охорони праці розроблено на основі «Типового положення про навчання з питань охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 № 27, вона є організаційним документом і встановлює (уточнює) порядок, зміст і строки проведення (повторення) усіх видів інструктажів працівників з охорони праці.

2. Загальні положення

2.1. Види інструктажів.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці підрозділяють на :

- вступний;

- первинний;

- повторний;

- позаплановий;

- цільовий.

2.2. Задачами усіх видів інструктажів, що проводяться з працівниками вугільних шахт, незалежно від їх характеру і місця проведення, є:

- відновити у пам'яті гірників знання вимог техніки безпеки і виробничої санітарії, отримані під час навчання професії;

- додатково інформувати гірника про безпечне виконання робіт з урахуванням специфічних умов шахти, пласта, дільниці і конкретного робочого місця;

- продемонструвати у конкретних умовах безпечні прийоми виконання виробничих операцій, контрольних вимірів та інших профілактичних дій.

2.3. Інструктаж повинен бути спрямований на попередження порушень вимог техніки безпеки і виробничої санітарії, а його зміст повинен визначатися, виходячи з:

- умов і характеру виконуваних робіт;

- результатів перевірок стану техніки безпеки на дільниці, робочому місці;

- результатів розслідування причин аварій і нещасних випадків;

- нормативно-правових актів і проектно-технічної документації;

- наказів директора і директивних вказівок вищих організацій;

- досвіду безпечної роботи передових шахт, дільниць, трудових колективів.

2.4. Місцями проведення інструктажів можуть бути: дільнична нарядна; кабінет техніки безпеки; учбовий пункт; робоче місце або учбовий полігон.

2.5. Інструктажі, що вимагають демонстрації безпечних виробничих прийомів праці, повинні проводитися на робочих місцях або учбових полігонах із залученням    досвідчених гірничих майстрів,  майстрів виробничого   навчання і кваліфікованих працівників-інструкторів.

2.6. Інструктажі, що проводяться у нарядних, кабінетах техніки безпеки і учбових пунктах, за необхідності, повинні супроводжуватися показом схем, плакатів, рисунків, діапозитивів та інших наочних посібників з використанням технічних засобів інформації.

2.7. Інструктажі, як правило, проводяться у формі бесіди індивідуально з кожним або групою працівників. Після інструктажу необхідно перевірити засвоєння матеріалу шляхом фронтального опитування, а при можливості - з використанням контролюючих машин (екзаменаторів).

2.8. Проведення інструктажу оформлюється записом у Книзі інструктажу працівників з безпеки робіт під розпис або інструктаж проводиться усно.

2.9. Відповідальність за організацію і проведення інструктажу покладається на керівників дільниць (цехів), керівників робіт.

2.10. Безпосередній контроль за своєчасним і якісним проведенням інструктажів покладається на заступника директора шахти з охорони праці (працівників служби охорони праці).

2.11. Загальне керівництво організацією інструктажу працівників здійснюється заступником директора з охорони праці.

3. Вступний інструктаж

Проводиться:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи і посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть участь безпосередньо у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у випадку екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються у СУЗ, ВнУЗ, ПТУЗ, ВУЗ, під час оформлення або зачислення в учбові заклади.

4.  Первинний інструктаж

Проводиться перед початком роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- знову прийнятим (постійно або тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного цеху виробництва у інший;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- відрядженим, який безпосередньо бере участь у виробничому процесі на виробництві.

Проводиться з вихованцями, учнями і студентами СУЗ, ВнУЗ, ПТУЗ, ВУЗ:

- перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними чинниками, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, під час проведення заходів за межами території УЗ;

- перед виконанням кожного учбового завдання, пов'язаного з використанням різноманітних механізмів, інструментів, матеріалів і т.ін.;

- перед початком вивчення кожного нового предмету (розділу, теми) учбового плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

5. Повторний інструктаж

Проводиться з працівниками на робочому місці у строки, визначені відповідними діючими нормативними актами.

6. Позаплановий інструктаж

Проводиться:

З працівниками на робочому місці або у кабінеті охорони праці:

- під час набування чинності нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін і доповнень до них;

- у разі зміни технологічного процесу, заміни або модернізації обладнання, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, які впливають на стан охорони праці;

- у випадку порушення працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж і т. ін.;

- у разі виявлення особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнань вимог безпеки робіт, які виконує працівник;

- за наявності перерви у роботі виконавця робіт більшої за 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для інших робіт - понад 60 днів.

З вихованцями, учнями, студентами - у кабінетах, лабораторіях, майстернях і т.п. у випадку порушень ними вимог нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

7. Цільовий інструктаж

Проводиться з працівниками:

- під час виконання разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

- під час ліквідації аварій, стихійного лиха;

- у разі проведення робіт, на які оформлюються на-ряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Проводиться з вихованцями, учнями, студентами УЗ у випадку організації масових заходів (екскурсій, походів, спортивних змагань в т.ін.).

8. Порядок проведення інструктажів для працівників

Усі працівники, яких приймають на постійну або тимчасову роботу і у подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги постраждалим від нещасного випадку, а також про правила поведінки і діях під час виникнення аварійної ситуації, пожеж та стихійного лиха.

8.1. Вступний інструктаж

Проводиться спеціалістом служби охорони праці, а у випадку відсутності на підприємстві такої служби - іншим спеціалістом, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який у встановленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться у кабінеті охорони праці або у приміщенні, яке спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, учбових і наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма і тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у Журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається у службі охорони праці або у працівника, який відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийом працівника на роботу.

8.2. Первинний інструктаж

Проводиться індивідуально або з групою осіб однієї професії за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

8.3. Повторний інструктаж

Проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, в обсягах і за змістом питань первинного інструктажу.

8.4. Позаплановий інструктаж

Проводиться індивідуально з окремими працівниками або з групою працівників однієї професії. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, які спричинили собою потребу у його проведенні.

8.5. Цільовий інструктаж

Проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, які будуть ними виконуватися.

8.6. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі

Проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).

8.7. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

У випадку незадовільних результатів перевірки знань, вміння і навичок безпечного виконання робіт після первинного, повторного або позапланового інструктажу для працівників протягом 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань У разі незадовільних результатів повторної перевірки знань питання відносно працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Працівники, які суміщають професії (у т. ч. працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як за своїми основними професіями, так і за суміщуваними професіями.

Про проведення первинного, повторного, позапланового і цільового інструктажів і про допуск до роботи особою, яка проводила інструктаж, робиться запис у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки Журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

У випадку виконання робіт, які потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється у цьому наряді-допуску, а у Журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Перелік професій і посад працівників, які звільняються від первинного, повторного і позапланового інструктажів, затверджуються керівником підприємства за погодженням з державним інспектором з нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути занесені працівники, які беруть участь у виробничому процесі, який не пов'язаний з безпосереднім обслуговуванням обладнання.

9. Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів, студентів

9.1. Вступний інструктаж

Проводиться перед початком занять.

Інструктаж проводить працівник служби охорони праці, а за відсутності такого - особа, на яку наказом керівника УЗ покладені ці обов'язки.

Програма вступного інструктажу розроблюється службою охорони праці УЗ або особою, призначеною керівником. Програма і тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником учбового закладу.

Запис про проведення вступного інструктажу проводиться у Журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається у службі охорони праці або у працівника, який відповідає за проведення вступного інструктажу.

9.2. Первинний інструктаж

Проводиться з групою вихованців ВнУЗ, учнів СУЗ,

ПТУЗ або студентів ВУЗ. Тематика інструктажу і порядок його проведення визначаються відповідним положенням Міністерства освіти України.

9.3. Позаплановий інструктаж

Проводиться у разі виявлення порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання учбових завдань за професією, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених учбовими планами.

9.4. Цільовий інструктаж

З питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу виз-назчаються залежно від виду масового заходу,     Облік проведення цільових інструктажів здійснюється  відповідно до діючих положень Міністерства освіти у Журналах обліку теоретичного та виробничого навчання.

9.5. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий

інструктажі

Проводять відповідні викладачі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) тощо за відповідними інструкціями та програмами.

Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Додаток З

ПОЛОЖЕННЯ

про стимулювання робіт з охорони праці

у вугільній промисловості Міністерства

палива та енергетики України

   1. Галузь застосування

1.1. Положення про стимулювання робіт з охорони праці у вугільній промисловості Міністерства палива та енергетики України (далі - Положення) е нормативним документом, націленим на забезпечення ефективності праці і дієвість заходів щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам та профзахворюванням у системі управління охороною праці, підвищення зацікавленості усіх категорій працівників у збільшенні обсягів виробництва, створенні безпечних і здорових умов праці.

1.2. Положення розроблено з урахуванням галузевого Положення про преміювання працівників за виконання і перевиконання плану виробництва (1998 р.), Положення про розподілення заробітної плати у комплексних бригадах і Положення про систему стимулювання охорони праці на підприємстві, розробленого Інститутом економіки промисловості НАН України (1999 р.) за участю МакНДІ.

1.3. Це Положення призначене для використання при організації оплати і стимулювання результатів позитивної роботи з поліпшення стану охорони праці на підприємствах вугільної галузі незалежно від форми власності і господарювання.

1.4. Викладені у Положенні принципи організації, показники, умови, форми і розміри матеріального стимулювання охорони праці можуть конкретизуватися у колективних договорах, положеннях про оплату праці та матеріальне стимулювання, у трудових договорах (контрактах) з урахуванням особливостей організації виробництва і праці на підприємстві.

1.5. Безпека праці невід'ємна від виробництва і оцінюється комплексно у поєднанні з високопродуктивною та ефективною працею.

2. Загальні положення

2.1. Нормативно-правовою основою стимулювання охорони праці на підприємстві є діюче законодавство про працю, про охорону праці, Гірничий Закон України, документи договірного регулювання охорони праці і це Положення.

2.2. Стимулювання робіт у системі управління охороною праці поєднує форми матеріального і морального стимулювання з комплексом заходів економічного, дисциплінарного і адміністративного впливу на працівників.

2.3. Моральне стимулювання передбачене Кодексом законів про працю України і Гірничим Законом України, тому Положення визначає матеріальне стимулювання робіт з охорони праці.

2.4. Матеріальне стимулювання робіт з охорони праці включає у себе матеріальне заохочення і матеріальні санкції (відповідальність).

Матеріальне заохочення за досягнення у забезпеченні позитивного стану охорони праці здійснюється у формах:

- надбавок до основної зарплати з урахуванням коефіцієнта трудової участі виходячи з особистого внеску у створення безпеки і охорони праці;

- виробничого преміювання з урахуванням безпеки праці, відсутності порушень ОП, травматизму і аварій;

- надбавок за високу професійну майстерність (професіоналізм);

- підвищення розряду з підвищенням оплати праці працівникам;

- підвищення окладів (надбавок) для керівників та спеціалістів;

- нагородження коштовними подарунками;

- надання пільгових путівок у санаторії та будинки відпочинку.

2.5. Матеріальні санкції за аварії, травматизм, проф-захворюваність, порушення (незабезпеченість) норм і вимог охорони праці, брак у роботі та інші дії застосовуються шляхом:

- зниження коефіцієнта трудової участі (КТУ);

- повного або часткового позбавлення (зменшення) виробничих премій (депреміювання);

- позбавлення (зниження) надбавок, розрядів, разових матеріальних виплат за погіршення (порушення) охорони праці.

2.6. Разові заохочення у формі премій, подарунків, путівок та інших винагород можуть робитися за виконання особливо важливих заходів з охорони праці, запобігання або ліквідацію (локалізацію) аварій, спасіння людей під час аварій і нещасних випадків.

2.7. Разові санкції у формі позбавлення (зменшення) премій або відмови у їх нарахуванні, зниження (позбавлення) надбавок тощо застосовуються за неодноразові або разові грубі порушення Правил безпеки. Під грубим порушенням Правил безпеки слід розуміти порушення, яке призвело або могло призвести до аварій 1-ї та 2-ї категорій або нещасного випадку.

2.8. Матеріальне стимулювання охорони праці повинно бути переважно індивідуальним. У разі застосування колективних форм преміювання (депреміювання) суми премій (зменшення премій) повинні розподілятися з урахуванням особистої участі кожного працівника колективу у досягненнях (упущеннях, порушеннях) у сфері охорони праці.

2.9. Загальні для усіх працівників обов'язки, що входять до заохочувальних, включають:

- спасіння людей під час аварій і нещасних випадків;

- запобігання і ліквідацію (локалізацію) аварій, загрози життю і здоров'ю людей;

- ефективне керівництво роботами над ліквідацією аварій і спасінням людей;

- подання ефективної допомоги постраждалим у не-щасному випадку;

- особиста участь у здійсненні заходів щодо усунен-ня небезпечних і шкідливих виробничих чинників (ситу-ацій);

- своєчасне інформування про небезпеки керівника робіт, диспетчера або іншої відповідальної особи;

- співробітництво з керівником підприємства і спеці-алістами з питань організації безпечних і нешкідливих умов праці;

- виконання особливо важливих завдань (заходів) з охорони праці;

- відсутність припинення робіт через порушення Правил безпеки, проектів, паспортів і т. ін. за визначений термін;

- відсутність травматизму, у тому числі з тяжкими наслідками у колективі;

- зниження показників загального травматизму і профзахворювань у колективі:

- виконання вимог законодавства і нормативно-технічних документів з охорони праці:

- дотримання вимог охорони праці, передбачених трудовим (колективним) договором (контрактом), Правилами безпеки і т. ін.

3. Джерела матеріального стимулювання охорони праці

3.1. Джерелами матеріального стимулювання за показниками охорони праці є фонд оплати праці, кошти фонду охорони праці і частина прибутків, передбачена з цією метою.

3.2. Матеріальне заохочення за показниками охорони праці здійснюється за рахунок фонду оплати праці, який зараховується до витрат виробництва (собівартість) продукції за умови, що не перевищується планова собівартість кінцевої продукції підприємства.

3.3. Відповідно до Положення про розподілення заробітної плати у комплексних бригадах залежно від особистого трудового внеску, у тому числі з охорони праці, кожного працівника або зміни (ланки) у цілому встановлюється порядок розподілення заробітної плати при оплаті праці за добовими, тижневими або місячними результатами робіт як поміж працівників у комплексних (спеціалізованих) бригадах, так і між змінними ланками із застосування коефіцієнта трудової участі.

3.3.1. Коефіцієнт трудової участі між працівниками у комплексних бригадах встановлюється диференційовано від 0,6 до 1,3 з інтервалом 0,1.

3.3.2. Підставою (критерієм) для Індивідуальної оплати трудової участі гірника бригади є:

- рівень виконання змінного обсягу робіт без порушень технології і безпеки праці;

- особиста майстерність та інтенсивність праці; і   дотримання техніки безпеки у цілому;

- усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників згідно з нарядом;

- якість робіт, що виконуються.

3.3.3. Коефіцієнт (КТУ), що дорівнює одиниці (1,0), проставляють гірнику (працівнику), який протягом зміни сумлінно працював, виконуючи наряд і завдання гірничого майстра (бригадира, ланкового, старшого працівника) у разі виникнення необхідності додаткового наряду (завдання), не маючи порушень і зауважень.

3.3.4. На підвищення КТУ проти середнього (1,0) окрім виконання виробничого завдання без порушень ПБ впливають:

- усунення небезпечних і шкідливих чинників (перед-аварійних ситуацій), які виникли у ході роботи без порушень ПБ;

- запобігання травматизму;

- запобігання (локалізація) аваріям;

- спасіння людей;

- подання ефективної допомоги постраждалим під час аварій і нещасних випадків (гострого захворювання).

3.3.5. На зниження коефіцієнта трудової участі проти середнього (1,0) впливають:

- невиконання змінного завдання (наряду), у першу чергу - з охорони праці;

- виконання робіт з порушеннями технології і Правил безпеки (інструкцій до ПБ);

- невиконання вказівок гірничого майстра (бригадира, ланкового, старшого працівника) з дотримання (усунення порушень) техніки безпеки, технологічної (виробничої) дисципліни;

- недоліки у роботі (порушення ПБ), що викликали аварію (простій), нещасний випадок, неполадки у ході виробничого процесу;

- порушення правил внутрішнього трудового розпорядку і професійних інструкцій з охорони праці.

3.4. По закінченні зміни гірничий майстер, бригадир разом з ланковим визначають результати роботи членів бригади, встановлюють коефіцієнти трудової участі по виробництву і охороні праці і роблять відповідні записи у наряд-путівках, у рапорті гірничого майстра і у вивіс-ному табелі.

Якісну оцінку роботи бригадира добової комплексної бригади за добу і ланкового за зміну дає начальник дільниці з урахуванням зауважень гірничих майстрів, заступника директора з виробництва або начальника зміни (гірничого диспетчера). При цьому враховуються результати роботи ланки, бригади за зміну, добу.

За наявності суперечок і розбіжностей щодо величини коефіцієнта остаточне рішення з цього питання приймається начальником дільниці разом з радою бригади.

Щоденно перед початком наряду гірничий майстер доводить до відома кожного робітника своєї зміни коефіцієнт трудової участі за минулу добу.

Розмір загальної суми заробітної плати робітників комплексної бригади визначають виходячи з обсягів виконаних робіт, затверджених відрядних розцінок і результатів охорони праці.

Розподілення заробітної плати між робітниками бригади робиться пропорційно індивідуальним коефіцієнтам трудової участі.

3.5. Коефіцієнт трудової участі між змінними ланками встановлюється диференційовано з урахуванням внеску змінних ланок у загальні виробничі показники і безпечної роботи комплексної бригади у розмірі від 0,6 до 1,3 інтервалом 0,1.

3.5.1. Підставою для встановлення коефіцієнта трудової участі ланці у загальні результати роботи комплексної бригади є:

- рівень виконання змінного обсягу робіт без порушень ПБ;

- відсутність припинення робіт через порушення ПБ;

- виконання технічних умов виробництва робіт, дотримання Правил безпеки, трудової дисципліни.

3.5.2. Коефіцієнт трудової участі у розмірі 1.0 встановлюється змінним ланкам, які протягом зміни сумлінно виконували усі завдання гірничого майстра, не мали порушень ПБ; зауважень у роботі, виконали змінне завдання.

3.5.3. Коефіцієнти трудової участі понад одиницю (1,1; 1,2 і 1,3) встановлюються змінним ланкам, які перевиконали наряд з виробництва, виконали планові заходи з охорони праці, не припустили порушень ПБ, а ремонтній ланці - у разі якісного виконання повного обсягу ремонтних робіт і перевиконання наряду з виробництва без порушень ПБ.

3.5.4. Коефіцієнт трудової участі менший за одиницю (0,6; 0,7; 0,8 і 0,9) встановлюється змінним ланкам, які припустили невиконання наряду, аварії та простої через порушення ПБ, а ремонтній ланці за те, що не забезпечила якісне виконання обсягу ремонтних робіт і наряду з видобутку вугілля.

3.6. Збільшення основних премій у випадках перевищення собівартості кінцевої продукції здійснюється за рахунок фонду охорони праці або у межах прибутку, який утворюється і залишається у розпорядженні підприємства.

3.7. Разові матеріальні виплати за особливо важливі показники охорони праці відповідно до п.3.3.4 здійснюється за рахунок коштів фонду охорони праці, включаючи кошти 3%-них відрахувань від реалізації продукції (державної дотації).

3.8. Усі кошти, зібрані у результаті матеріальних санкцій (депреміювання) до робітників за незадовільну роботу з охорони праці (нещасні випадки, аварії, порушення техніки безпеки), повністю використовуються для преміювання робітників, які мають позитивні показники з питань поліпшення охорони праці.

3.9. На роботах, технологічно і організаційно пов'язаних з основним виробництвом, преміювання працівників, у тому числі і за поліпшення охорони праці, робиться залежно від рівня виконання плану виробництва по дільниці або підриємству у цілому і від результатів роботи з охорони праці.

3.10. На роботах, технологічно і організаційно не лов'язаних з основним виробництвом, кінцеві результати яких плануються, враховуються і оцінюються відокремлено від результатів інших робіт (монтаж, демонтаж ГШО, ремонт, відновлення та ін.), премія нараховується за результати основної діяльності за її показниками і за результати роботи з охорони праці.

3.11. На роботах із забезпечення безпеки робіт й охорони праці працівники преміюються за якісне і своєчасне виконання цих робіт, особисте дотримання техніки безпеки, а спеціалісти (ВТБ, ПРТБ та ін.) - за результатами основної діяльності і роботи з питань охорони праці дільниці, служби або підприємства в цілому.

3.12. Керівники і спеціалісти підприємства (дільниці)

преміюються за поліпшення охорони праці за умови виконання плану основного виробництва, відсутності травматизму з тяжкими наслідками, аварій 1-ї та 2-І категорій і аварій з матеріальними втратами.

4.  Показники (критерії) стимулювання охорони праці

4.1. Умови матеріального стимулювання першого керівника підприємства (директора, голови правління) визначаються контрактом.

За умовами контракту згідно з Гірничим Законом України за керівником закріплюються обов'язки з утворення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також Із забезпечення дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Премія керівникові підприємства виплачується, якщо у планованому році загальний травматизм щокварталу стабільно знижувався у порівнянні з попереднім роком. Якщо на підприємстві стався груповий або смертельний нещасний випадок або аварія 1-ї - 2-ї категорії, виробнича премія керівнику не нараховується протягом поточного кварталу.

Премія не нараховується і у випадку систематичних порушень на підприємстві чинного законодавства з охорони праці, зафіксованих особами державного нагляду за охороною праці.

4.2. Для інших керівних працівників підприємства, керівників функціональних виробничих служб премія також встановлюється, якщо у відповідному кварталі планованого року травматизм зменшився у порівнянні з попереднім роком.

У випадку допущення на підприємстві групового і смертельного нещасного випадку або аварії 1-ї та 2-ї категорій премія протягом кварталу не нараховується.

Розмір премії знижується у випадку допущення керівниками порушень техніки безпеки, які спричинилися до тривалого (більшого за добу) припинення виробництва особами органів державного нагляду за охороною праці (гірничого нагляду).

4.3. Премія працівникам визначається за узагальненим показником дотримання вимог охорони праці.

Узагальнений показник дотримання працівниками вимог охорони праці визначається за такою формулою:

               n

               ? Hini

                      i-l

КОТ = 1+——— + ? Hjnj

                m

де Hj- норматив з i-м показником; nj- кількість випадків прояву  i-го показника; Нj - норматив за показником «ліквідація аварії»; nj - кількість випадків ліквідації аварій і спасіння людей; m - коефіцієнт забезпечення засобами захисту (од 0 до 1,0).

Значення нормативів наведені у табл. 1.

Таблиця 1

№ з/п

Частинні показники дотримання вимог охорони праці і форми їх прояву

Норматив (Н) підвищення (+) або зменшення (-) узагальнюючого показника

1

Дотримання (недотримання) виробничої

ДИСЦИПЛІНИ

±0,2

2

Дотримання (недотримання) технологічного процесу, знання (незнання) І виконання (невиконання) нормативно-технічних документів

±0,2

3

Застосування (незастосування) засобів захисту І контролю з охорони праці

±0,1

4

Приведення (неприведення) робочого місця у безпечний стан або підтримання (порушення) його безпечного стану

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.